Хто я таки́й?
І що в житті́ я зна́чу?
О, кри́тико!
Тверди́не і́стини!
Єди́на пра́вдо!
Запи́тання опі́сля.
Мату́се перворо́дна!
Світоч ми́ру!
Прийде́ і
су́мніви розві́є,
со́нечком у ма́ї.
Розра́до по́шуків марни́х!
Небе́с післа́ння!
Ні що так ду́шу не зігрі́є,
не уті́шить,
не здує із графи́ лихо́ї
шумови́ння.
Про ме́не всім розка́же
щи́ру пра́вду
і дух очи́стить
ла́гідно, без сва́рки.
О критико!
Ріж пра́вду ма́тку
на папе́рі!
Та час розлу́ки настає́.
Утрі́те сльо́зи!
Цей папірець
із кри́тика слова́ми
у час суту́жний
вча́сно поряту́є.
В кльозе́т
я зму́шений тебе́,
о го́ренько,
спусти́ти (по нужді́).
Бо до́ля на́ша при́кра
і потре́бам є підвла́дна.
Хто я таки́й тепе́р,
без те́бе? -
Прах безли́кий…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459732
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 10.11.2013
автор: Андрій Чернівець