Тристан та Ізольда

І  не  сказав  ні  єдиного  слова,
Дивився  у  очі,  що  стали  всім  світом.
Та  зустріч  (чи  справді  вона  випадкова?)
Зірвала  всі  плани,  змогла  все  змінити.
Мовчати  удвох,  говорити  тілами
І  разом  –  сильніші,  ніж  ціла  планета,
Не  мати  потреб  лікуватися  снами,
Все  просто  –  я  буду  твоїм  амулетом.
Якщо  милосердною  доля  не  буде,
І  навіть,  якщо  роз’єднає  вона,
Я  все  одно  поруч  з  тобою  повсюди,
Кохатиму  вічно  тебе  в  своїх  снах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459682
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2013
автор: makss