…

В  містах  бетонних  світло  електричне
і  лабіринти  вулиць  -  без  кінця.
Усе  на  світі  стало  синтетичним-
матерії,  бактерії,  серця.

І,  втупившись  в  екрани  кольорові,
сидять  сліпці  без  радості  й  жалю.
Вслухаються  в  ефірне  щодобове
облапане,  обтріпане  "люблю"...

І  вже  здається  нескінченним  місто,
немає  в  світі  й  клаптика  землі!
Так  хочеться  потрапити  в  дитинство
упасти  і  померти  у  траві...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459673
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2013
автор: уляна задарма