У теплий синій вечір,
Як пахне матіола,
Ляга мені на плечі
Провина сивочола.
Я їх чимало маю,
Напевно, аж торбинку,
Тепер переживаю,
Караюсь без зупинку.
Бо кинув матір рідну
Від болі помирати,
Меддопомогу гідну
Не брався їй шукати.
Нічим окрім роботи
Тоді я не займався,
Тож в мамині турботи
Ніколи не втручався.
А нині важко дуже,
Не знаю я спокою,
Та що поробиш, друже,
Минуле ж за спиною.
Його не підмінити,
Не можна щось й підправить,
Це важко пережити,
Сумління душу давить.
Коли з провин страждаю,
То я молюся Богу,
Підтримки я шукаю
На страдницьку дорогу.
Її здолати маю,
Я кари не боюся,
Зробив не добре, знаю,
Пробач мене мамуся.
До Вас уже збираюсь,
Коли прийду не знаю,
В гріхах своїх покаюсь,
Зустрітися благаю.
А поки в синій вечір
Вдихаю матіолу,
Сиджу, втягнувши в плечі,
Голівку сивочолу.
17.05.08.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459579
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.11.2013
автор: Георгій Грищенко