Політ гусениці над містом,
Над безоднею, з балкону в калюжі,
За мить до метаморфози –
До поруху легких крил,
До змаху кольорових мрій,
До вдиху нічного повітря.
Як це – бути на мушці,
Обманутою лампочкою?
Як це – бути без чарівного пилку,
Роздавленою в обіймах долонь,
Вбитою доторком пальців?
Вона вже знає.
Гусінь серед світляків на шосе
Через мить після метаморфози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459524
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2013
автор: Св. Простота