Секс володіє цим світом,
Він полонив усіх людей.
Те, що бабусям за сором, –
Це звична річ для дітей.
Про це говорять усюди,
Це не секрет ні для кого.
І не соромляться люди
Правди походження свого.
І наче все справедливо,
Наче повинні всі знати,
Як зародилися вони
І їх народиться чадо.
Все це сміливо охочим
Усюди розповідається.
«Треба ж народ просвітити!»,
Тому там часу не гається.
Та ж зупиніться, стривайте,
Адже живемо неправильно!
Невже забули про справжнє
Ніжне і чисте кохання ми?
Невже лишили цілунки
Й обійми під дощем раннім?
Невже романтики човен
Поплив в турне своє останнє?
Прошу вас, люди, одумайтесь,
Верніть романтику знову.
Без сексу зможете вижити,
А без кохання – ніколи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459515
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.11.2013
автор: Nevskaya