Залишу цілунок тобі на прощання,
Залишу цілунок собі на біду.
Бо в ньому згадаю всі ночі кохання.
Та що там... Це все... Я вже краще піду.
Не стану тривожити спокій листами,
І тишу німу не порушить дзвінок.
Це було давно... За морями-літами,
Та чути твій голос, як звести курок.
Як постріл у скроню - знову зустріти,
Морозом по шкірі... згадати усе.
Тому не шукатиму зустрічі. Й сліпо
Повірю, що рана колись заживе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459513
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2013
автор: Громовиця Дніпрова