Подружка – осінь


Ранок  холодного  спокою  
В  очах  вічність  німа  
Самотня  я  знову  іду  
А  в  думках  –  ти  не  та
Блукаю  довгими  вулицями
З  одним  питанням  –  чому?
І  за  барханами  сніжними
Шукаю  свою  весну

Подружка  –  осінь  ,  холод  і  зима
Вкриває  простинь  біла  землю  всю
А  я  зосталась  знов  у  ній  одна  
Благаю  поверни  назад  мою  весну  

Вечір  туманного  марення
Замерзлі  останні  слова
Душу  зігрію  варенням  я  
І  думаю  –  ти  сама  
Крадені  фрази  згадую  
Й  шукаю  фото  в  онлайн
Десь  глибоко  ще  вірую  
Що  прийде  спокійний  сон

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459482
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2013
автор: Black Lady