Доторкнулась душі - і душа
засвітилась іскристо...
Видно, чиста була і прозора, як те джерело,
Із якого пила диво-спокій я твій променистий,
Що упевненість дав у підтримці, і щире тепло...
Доторкнулась... Та мабуть вже вкотре
не сталося дива.
Знов я душу свою на усі закриваю замки.
Не збулось. Нехай доля твоя
завжди буде щаслива.
Нехай ангели сиплють під ноги тобі пелюстки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2013
автор: Ірина Лівобережна