У весни багато квітів
І пернатих співаків,
Ця пора найкраща в світі
Для дітей і для дідів.
Ось біжить кудись малеча
І, радіючи весні,
Все шумить і щось лепече
Й жити хочеться мені.
Вечорами соловейко
Тьохкає свої пісні,
Прислухаюся тихенько
Й жити хочеться мені.
Ніч, затихли Дніпра води,
Верби в березі у сні,
Зорі водять хороводи
Й жити хочеться мені.
Ранок, небосхил світліє,
А рибалка вже в човні,
Над Дніпром туман сіріє
Й жити хочеться мені.
Боже милий, справедливий,
Не спішу я до рідні,
Хоч я вже старий і сивий,
Та пожити дай мені.
У веснянім розмаїтті
Тихо, мирно, без борні
В двадцять першому столітті
Жити хочеться мені.
12.03.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459219
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.11.2013
автор: Георгій Федорович