Змагають одне одного знайомці -
Свята і будні... Так минають дні.
Народжується в лоні сонце
І визріває осінню в мені.
Пори цієї менше світла:
Дощі в роботу дружно запряглись.
Хай злегка сонечко поблікло -
Тай менш ймовірно стало обпектись.
Хтось скаже: "Світить, та не гріє!" -
Тепло дарує сонце й восени!
І тріпотить в душі надія:
Поволі зріє осінь у мені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459098
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.11.2013
автор: Лариса Журенкова