Ступають хмурі дні ногами босими.
Туман застиглий огорнув мій сад.
Умилася земля сльозами-росами,
І задощив тужливо листопад.
Ой, листопаде, мій імлистий друже,
Пошли мені хоч крапельку тепла.
Від холоду моя душа нездужа,
Вона чекає неба і крила.
Навислі сиві хмари шлють їй сум,
І щастя витекло, як віск з свічі.
І серце плаче від невтішних дум,
Й від того, що ідуть
дощі,
дощі,
дощі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459072
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2013
автор: Ірина Хміль