...ми просто - тіні.Тільки - тіні тіней,
примарні відображення на стінах
порожнього забутого будинку,
що вистояв у смертнім поєдинку
із вітром,часом,Божим стрА"шним судом...
І тіні...тіні...всюди...всюди...всюди
блукають поміж вибоїн і тріщин,
і ХТОСЬ по них читає знаки віщі...
Шепочуться у тиші тіні з тінями:
...знайди мене...знайди мене...знайди мене...
...як незворотність долі - не мини мене,
допоки ми ще тут - люби!...люби мене...
( Допоки ще не "сіла" батарейка
і ХТОСЬ десь ТАМ не вимкнув свій ліхтар. )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459039
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2013
автор: уляна задарма