Як днів отих в житті багато.
Іще один пішов, й нема.
Не будемо із ним прощатись,
Бо вже за літом йде зима.
І залишається за нами
Днів череда й її сліди,
Пташки співають нові гами,
За сонцем місяць йде блідий.
А що зробив ти в дні колишні?
А що, робить повинен я?!
Звичайно, бо у книзі вічній
Не занесуть твоє ім’я.
Тому спіши у край не наший.
Там можна днями святкувать.
Бо тут, для всіх людей ледачих,
Роки миттєво пролетять.
На цьому світі злато й срібло –
Це час, любити і робить.
І цінувать його потрібно,
Бо він дарований, щоб жить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458951
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.11.2013
автор: Мірошник Володимир