Бразильський ритм дощу
На моїм підвіконні,
Ірландська тишина в моїй душі,
І я на вічнім роздоріжжі
Думок, занять і почуттів.
Я ніби вже перегоріла,
Я ніби відрядила в далину,
Та все спиняю очі знову
До днів у літню давнину.
Я знов сплітаю сумнів ночі
У Аріадни нитку-вказівник,
Що з лабіринту не виводить,
А в глибині тебе сидить.
Я свою долю вже не прошу
Мені сказати до пуття,
Яку вона тримає карту,
Щоб склалась вдала в мене гра.
І дощ б’є ритмом на осонні,
І тишина бринить в моїй душі
І не дано мені нічого знати,
Бо це порушить магію в дощі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458826
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2013
автор: Yana Тymur