Ніч. Прохолода кармінна…

Ніч.  Прохолода  кармінна
 легенько  штурха  в  плече.  
 Весни  молода  дитина  
 калачик  сонця  пече.  
 Закрилися  челюсті  печі,  
 тільки  жарини  зірок  
 освічують  місяця  глечик,  
 освячують  ночі  крок.  
 Ніч.  І  співа  соловейко  
 карамелькою  у  гілках.  
 Десь  по  небесних  рейках  
 монтують  Чумацький  шлях.  
 Ніч  проплива,  самотина.  
 Челюсті  піч  розчепірила.  
 Весни  молода  дитина  
 сонце  спекла  на  кефірі  нам.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458722
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: URANIA