Сіріє день рясним туманом,
Холодним обрисом думок.
Вона жила твоїм обманом,
Діливши з сотнями жінок.
Чорніє ніч вечірнім небом,
Тривожним голосом її.
Ти не зумів, тоді, як треба,
Кохати щиро лиш її.
Біліє ранок видноколом,
Холодним обрисом думок.
Вона жила твоїм каноном,
Та голос серця вже замовк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458718
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: Добра Фея