Майже осіннє хоку

               
Пір'ям  павиним  лист  облітає  з  маслини  –
Навіть  зірки  повергаються  вниз  з  п’єдесталів.
Перли  червоні  вдягли  зубожілі  калини  –
Не  відбивається  Вічність  в  огранці  кришталів.  

Натяк  яси,  у  ранковій  загуб  дощовиці  –  
Сміх  арлекіна  буває  сльозиться  із  рани.
О́лень  спиває  туман  із  покою  водиці  –
Волю  хмільну  не  пригублять  із  кубка  тирани.  

Зморений  ворон,  арію  квилить  півснову  –  
Час  на  ходу  не  міняє  протерті  сандалі.  
Темені  кінь  загубив  місяченька  підкову  –
Мудрість  не  завжди  карбує  гранітні  скрижалі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458690
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: Осіріс