Озеро прозоре, мов кристальне,
Маленьке та у берегах безкрайнє.
Віддзеркалює усі дерева, сонце й небо
І чистотою манить всіх до себе.
Неглибоке та не видно дна,
Така й наша душа, така вона:
Багата в темряві та бідна ззовні
І видно все добро від неї вповні.
Видно тільки тим, хто бачити бажає,
Хто відкрити світ добра жадає.
А хто не хоче, той вдягає маску
І своєю темнотою руйнує чужу казку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458608
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: Коля Олексієнко