[b]«…Вони замишляють неправду в серці…»
(Пс.139:3)
[/b]
На світі горя більше ніж достатньо є,
І вже нам зовсім сили не стає,
Бо насправді не кожен визнає
Чужі проблеми, якими вони є.
Людина інколи не розуміє,
Чому вона діє, але ж вона діє!
І хоч перетворюються у пісок надії,
Та вона собі щастя все одно навіє.
Не ставтесь із зневагою до інших,
Бо для Вас же ж буде гірше.
Бо колись Ваше серце, закам’янівши
Захоче чистої і теплої води…
4 жовтня 2012 року
Близько 11 години
м. Івано-Франківськ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458428
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.11.2013
автор: Ліза Луківська