Мандруємо усе життя
Від тоді як пішли із дому,
Назад немає вороття,
Це майже не вдалось ні кому.
Та пам’ятаємо завжди
І рідний край і рідну хату,
Постійно тягне нас туди,
У юність нашу ще крилату.
Залишимо у мандрах все.
Своє здоров’я та всі сили,
Лиш старість матимем за це,
Яку за роки заробили.
Уся надія на дітей
Та на онуків, тож майбутнє,
Ми ж зникнемо в саду тіней,
Як щось не видиме й присутнє.
Без мандрів жити не могли,
Найкращу доленьку шукали,
В чужім краю її знайшли,
А вдома ми чужими стали.
03.11.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458423
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.11.2013
автор: Георгій Федорович