Розминатися в часі і просторі. Без мети.
І блукати, хоча й не загублена, між планет.
Вічно марити тим, що не можна так просто йти,
Сонно-стомлено вірити тому "I'll never forget".
Божеволіти б тільки. Снити всім неможливим.
Дуже трепетно й терпко стає від свого "incomplete".
Я б носила всі тіні сонця, вітри і зливи.
А натомість я маю що? Паралельний світ.
І не знаю нехай, коли спалиш усі мости
Чи де будеш, як Всесвіт час перепише твій.
Тільки я все частіш спотикаюсь об тихе "ти"
Тільки я все частіш задихаюсь оскомним "стій".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458322
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.11.2013
автор: Fairytale