***

Не  твоя  в  тому  осінь,  що  я  відлетіла  у  вирій  -
Де  птахи  перелітні  цілують  в  уста  небеса…
І  не  варто  мене  сотворяти,  не  треба  кумирів.
Заведи  собі  привида  -  будеш  і  з  ним,  ніби  й  сам.

Не  твоя  в  тім  зима,  що  я  вчасно  навчилась  літати.
Відрахуй  сім  дощів  -  і  почнеться  тобі  снігопад.
Я  край  світу  знайшла,  де  хмарини  з  солодкої  вати:
Тут  сакральне  тепло  і  цвітіння  рожевого  спад.

Не  твоя  в  тім  весна,  що  із  вирію  я  прилетіла.
Це  хороша  прикмета  -  от-от  і  настане  нісан:
Я  зніму  свої  крила,  а  разом  із  ними  це  тіло…
Ти  залишишся  з  привидом  -  ніби  і  сам,  і  не  сам.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458317
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2013
автор: ОльгамацО