Коротка мить, і разом защемило.
І третій день вже спокою нема.
А серце посмішку дурну кривило,
і маски всі раптово позніма.
А ніч летить, рахуючи хвилини.
Вже ранок владно підіймає стяг.
У спогади лиш вранці я не лину,
до восьмої ж все на своїх місцях.
Емоціям коритися не хочу,
вони як сльози тануть на очах.
Я собі пісню тихо нашепочу
про сніг у вікнах, вікна у свічах.
Не скоро ще зима сюди прибуде,
не скоро вкриє землю білий сніг.
Мороз ще холод не вдихне в гарячі
груди,
хтось необачним подихом не хотів,
а зміг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458179
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 02.11.2013
автор: teodora_daisy