Холодно…
вертаюсь на годину назад…,
вечір тепер наступає на п’яти раніше,
я невпинно блукаю колами, й над
нами сонце тепер вже тихіше…
Мої цінності, лишаються цінностями,
мої слова на білих клаптиках…
Так болісно, коли порою осінньою
нема з ким заховатися в радощах…
Хіба що, з пересічною байдужістю…
А осінь вже знімає всі шати…,
й дні мої однаково сутуляться,
і дивляться як йде галантно
осінь…
…Я вертаюся на годину назад…,
сонце над
нами тепер вже високо…
Холодно й одиноко, коли листопад
від мене лишень за пів кроку…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458133
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2013
автор: Юра...