Минає нас повільно час,
По камнях сховали мечі.
Не кличте сьогодні нас,
Дайте спокій серцю, душі.
Ми демонів своїх побороли,
Ми спочиваємо, нас не буди.
Не кличте нас знову з золи,
Нас повертати краще не йти.
Не шепчуть дерева і трави,
Не співає для нас соловей.
І сонця золотаві заграви,
Не радують наших очей.
Вода не втамує нашої спраги,
Вогонь не зігріє в ночі.
Вчорашня, омита кров`ю, відвага,
В бій йти не зове, не кричить.
Минає нас повільно час,
По камнях ржавіють мечі.
Не кличте сьогодні нас,
Наші свічки тліють в ночі.
Ми йдемо долиною пітьми,
Залишивши страх.
Знайшовший нас, не візьми,
дві монети в наших очах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458118
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2013
автор: Адам Буткевич