Я для тебе була безмовною,
Навіть в миті судом душі
А у відчаї трішки сонною,
Трішки іншою, чи то не в собі.
Я для тебе була порожньою:
І тоді, як давилась в журбі,
І коли захлиналася втомою,-
Була просто тобою в собі.
Я для тебе була сніжною,
Коли ти обпікав думки,
Як старалася бути ніжною.
Я-то була, не бачив ти.
Я хотіла тобі відкритися,
Непочуті котились слова.
Чому жінка всього лише загадка?
Їй не згадки потрібні, а ви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458116
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2013
автор: Незрозуміла