«…бо наситив Він спрагнену душу,
а душу голодну наповнив добром!»
(Пс.106:9)
Привіт, прекрасний листопаде –
Прошу, ти дай мені пораду,
Бо розум мене зрадив,
А серце біль наскрізь поранив.
І листя вже давно опало,
Ніби когось рідного не стало.
Тепло поволі душу покидало –
Вона просто тихо помирала….
Та вірю, що нап’ється холодного дощу,
Що додасть їй тієї терпкої сили,
Я наостанок лиш прошу,
Щоб вона здобу́ла со́бі крила…
1 листопада 2013 року
Близько 14 години
М. Івано-Франківськ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458051
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2013
автор: Ліза Луківська