Навчи мене мрiяти –
Не бачу й промiння
У цьому життi – все марно!
Бажанням навчи.
Ще, мабуть, знайдеться
Людина –
Їй, станеться, серце вiддам.
Пiсням та вiршам,
Що колись
У дитинствi
Ти знав –
Благаю, навчи!
Ти кинув мене –
I зв*язав мої крила.
Все згасло.
Нема вже нiчого.
Сама!
Та тiльки мiй голос
Бринить,
Мов вiтра осiннього
Струн позiхання...
Куликова Людмила
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45786
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.11.2007
автор: liudmila19601