На гнилому болоті
Запалали вогні,
То чортячій босоті
Найсвятковіші дні.
Чим болото гниліше
Тим світліші вогні,
І чортам веселіше
Святкувати всі дні.
Що болото вбиває
Все живе на землі,
Чортам діла немає,
На живе вони злі.
Бо болото маленьке
Проти Сонця й Землі,
І доволі слабеньке,
Згинуть сили їх злі.
Сонце висушить швидко
Це болото гниле,
Й пригадать буде бридко
Це пристанище зле.
Тут поселяться квіти
І пахтіти почнуть,
І забудуться біди,
І чорти пропадуть.
Буде можна спочити
Від боліт і чортів,
В тому світі пожити
Я би дуже хотів.
Та чорти на болоті
Ще збиткуються з нас
Не дають нам, голоті,
Передиху й на час.
15.11.07.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457843
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.11.2013
автор: Георгій Грищенко