Надія

А  в    осіннім    золоті
Засинає    день,
Мов    згасає    молодість
У    серцях    людей.

Скоро    залютує
Холодом    зима,
Серцем    опанує
Пустотінь    німа.

Та    перед    каміном
Пісеньку    кричать
На    моїх    колінах
Троє    онучат,

Тому    вірить    серце,
Що    із-під    снігів
Ще    хоч    раз    озветься
Березневий    спів.

Що    оті    зернята
Щедро    проростуть,
Нами    розпочате
Світом    понесуть.
                                               23.10.13

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457811
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.10.2013
автор: тарпик