Між оченят зірок далеких зринув
Ще гострий місяць в юності своїй…
А ти не спиш, моя мала дитино!
А ти витаєш між тих зорь та мрій…
Яку ще маю казку розказати?
У світі більше дива ніж в казках…
А ти все те побачиш – підеш з хати
По нових та незвіданих стежках…
І чим тебе я буду боронити?
Моя любов вкриває, мов крило.
Та знаю, ти захочеш відлетіти -
Шукати щастя-долі джерело…
І поки ти всміхаєшся, маленьке,
Не спиш, до мене тягнеш рученят, -
Я пригорну тебе і знов тихенько
Про все, що схочеш буду промовлять,
Аби лиш ти ішла у сон щаслива…
Дивись! Крізь сновидінь яскравих рій,
Між оченят зірок далеких зринув
Ще гострий місяць в юності своїй…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457744
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2013
автор: Юлія Мальована