Я бачу світ таки прекрасний і чудовий.
Наповнений барвистими фарбами життя.
І настрій вільний, мужній, світанковий.
Все робить для щасливого буття.
Іду по вулиці і людям усміхаюсь
Адже сміх робить всіх щасливими ураз,
Нікого не засмучувати завжди я стараюсь
Від серця я отримав важливий і простий наказ.
Які прекрасні зорі, засвітились вдалині.
А шум нічного міста знову душу розслабляє
А ось мала дитина ховається в малині
Батько це все бачить і радісно зітхає
За деревом, в парку, закохані стоять,
Торкнувшись ніжно губ, щасливі вмить стають
А там два вірні друзі з собакою біжать.
За парканом, гордо, красиві голуби насіннячко клюють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457740
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2013
автор: Устиянський Богдан