МИЛОСЕРДНИЙ БОГ

МИЛОСЕРДНИЙ  БОГ
До  непотрібного  матеріалу  Ти  докладаєш  не  стільки  зусиль  як  до  того,  що  хочеш  бачити  і  завжди  тримати  в  Своїх  руках,  бо  знаєш  його  ціну  –  ціну,  якою  ніколи  не  уціняв  земний    майстер.  Але  Ти  не  є  ним.  Ти  допомагаєш  кожному,  хто  покладає  на  Тебе  всю  свою  надію,  є  вірний  Тобі  до  останньої  краплини  навіть  у  хвилини  важких  випробувань.  Вони  бо  –  Твоє  знаряддя,  за  допомогою  яких  очищуєш  нас  від  недоліків,  відшліфовуєш  подібно  дорогоцінному  камінню.  Адже  тільки  Ти  найкраще  знаєш  місце  його  призначення  в  Своєму  небесному  храмі.
Ти  –  Отець  Милосердя,  Бог  усілякої  потіхи.  З  Тобою  хочу  бути  постійно,  щодня  уподібнюватися  до  Тебе;  вчитися  вважати  страждання  благодіянням.  «Блаженна  людина,  яку  Бог  картає,  і  ти  не  цурайсь  Всемогутнього  кари:  Бо  Він  рану  завдасть  і  перев'яже,  Він  ламає  й  вигоюють  руки  Його!  В  шістьох  лихах  спасає  тебе,  а  в  сімох  не  діткне  тебе  зло»  ,  -  сказав  колись  страждалець  Йов.  У  своєму  житті  я  є  подібний  до  нього.  Й  також  як  він  знаю:  Ти  близько  до  мене,  Твоя  рука  завжди  простягнена,  готова  допомогти  мені,  готова  зцілити  всі  мої  недуги.
Милосердя  Твоє  не  закінчиться  ніколи.  Воно  є  новим  щоранку,  як  і  вірність  Твоя.  Твоя  присутність  облегшує  мої  болі,  підбадьорює  серце,  очищає  душу.  Ти  пам’ятаєш  завіт  із  моїми  батьками,  минулим  поколінням  яким  присягнув  бути  Богом,  і  дотримуєшся  Своєї  обіцянки.
Пробач,  що  я  не  постійно  такий,  яким  Ти  хочеш  бачити,  іноді  бунтуюся  проти  Тебе.  Це  –  правда,  яку  ніде  і  ніколи  не  сховаю.  Та  Ти  превеликий  Своєю  Любов’ю  продовжуєш  працювати  наді  мною:  обтісуєш,  шліфуєш,  різьблеш,  поліруєш  і,  завдаєш  болю.
Ти  –  милосердний,  піднімаєш  мої  очі  до  святих  небес  аби  зміг  я  побачити  Тебе,  не  страждав  у  мовчанні,  а  –  бачив  Обличчя  –  Твоє,  дозволив  Тобі  витерти  зі  свого  обличчя  мої  сльози,  радів  у  надії  перемогою,  що  перемогла  світ  .
  Все  я  можу  у  Тобі.  Колись  я  був  мертвий  у  своїх  гріхах,  але  Ти  оживив  мене  разом  зі  Своїм  Сином  Ісусом,  через  Нього  –  Його  смерть  на  Голгофі  та  воскресіння,  до  життя  вічного  разом  із  Тобою  на  святих  твоїх  Небесах.
Веди  мене  за  мою  руку.  Подібно  дитині  я  хочу  довірятися  Тобі,  йти  за  Тобою,  довірятися  й  з  вірою  дивитися  на  Тебе.  Бо  Твоя  Любов  перемогла  світ  і  зробила  мене  потрібним  матеріалом  для  Твого,  Боже  Небесного  Храму.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457707
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2013
автор: Могилівський