Кожне слово твоє, ловить слух,
Кожну ноту чарівного співу,
Навіть вітер надворі ущух,
Налякався мовчазного гніву.
А слова, як струмкова вода,
Ллються ніжно, хлюпочуть об берег,
Наче пава іде молода,
Чи то квіти покрили дерева.
Як приємно мовчати удвох,
Коли крила ростуть в поцілунку…
І співають гаї – тьох та тьох,
Захмелівши від ніжного трунку.
Тільки ти, як тоді, мовчазна,
Лиш цілуєш неначе у душу,
Забриніла любові струна,
Берегти цю струну я ще мушу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457682
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2013
автор: Віталій Назарук