Голова моя часто склонялась,
Перед ворогом чомусь прогиналась,
Як риба об лід плюскоталась,
Наче птиця у скелі вдарялась.
Я ворога другом вважала,
Він ніж у спину утнув,
Гірко крізь сльози сказала:
"Його я тобі поверну!"
Щоб "ДРУЖЕ" тобі згадалось,
Як сльози втирала весна,
І літо кмітливо гнітилось,
Де була я майже одна.
Я щастя можу лише побажати,
Різний в нас кожного вік,
Бажаю в житті тобі мати,
"Друзів", як ТИ, і без лік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457562
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2013
автор: душа едельвейсу