...Осінній теплокрад...
Лісок вихолоня...
На терену плодах
вже зморшки
проступили.
Зате ж як посолодшав!
Аж - ням-ням!
Ті сливи-персики -
зніяковіли.
У терну є любов -
малина лісова,
своїми чарохащами
привабить.
Поодиноко
червоніє-зазива:
ходи, скуштуй,
бо я остання,
мабуть...
І, дряпаючи руки,
жвавим
кошеням,
ці двоє ніби
граються з тобою.
Іди, мовляв, скоріше,
і - ням-ням!
Бо пропадем
в зимовому двобої.
Отож, смакуй нас
до оскоми,
та не до кінця.
Залиш синицям,
сойкам, горобцям.
Нема крім нас
отут принад,
у цей осінній
теплокрад...
30.10.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457493
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.10.2013
автор: Микола Шевченко