Добрий вечір, Дніпре сивий,
Як тобі живеться,
Повноводний і щасливий,
Так мені здається.
Ти завжди перемагаєш
Всякі перепони,
Певно, щось таємне знаєш,
Мо’ якісь закони.
Поділися цим зі мною,
Щоб й мені щастило,
Щоб з недоленькою злою
Все владнати мило.
Щоби світу порадіти,
Бо такий красивий,
Щоб в самотності не скніти
І не бути сивим.
Та Дніпро тихенько хлюпав,
Мабуть, дивувався,
Що спитати той задумав,
Хто недолі здався.
Сивий Дніпре, ти же вічний,
Я же, друже, смертний,
Нещасливець пересічний,
Хіба трохи впертий.
Відповіді не діждався
І з досади плюнув,
А Дніпро не хвилювався
І я геть посунув.
04.06.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457448
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.10.2013
автор: Георгій Федорович