А насправді
спирт розбавляють полум’ям
декоративних вогнищ.
На розжарений гніт
упадуть кольорові пісочні кристали
І осядуть на дні вітражами снів,
що ростуть при яблуні.
Це її корінням
живе ще в тобі дитинство.
А роси тікають з-під ніг
і марне шукати броду -
по шию в літі,
по кісточки - в зимі.
А взимку ж
усім мостам ріки гояться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457441
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.10.2013
автор: Бука