А за вікном давно гуляє осінь
виприскуючи ніжну прохолоду,
і вітер стиха заглядає в гості,
вдихаю осінь насолоду
ледь-ледь не втративши свідомості.
І у танку кружляє жовте листя
чарує барвами-звучить,
немов би та симфонія Бетховена
і осінь ніби плаче...ні мовчить
в натхненні залишившись збуджена.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457368
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: янгол з душею