Всі ми філософи в душі
Трохи безглузді і смішні,
Але життя – це ж не суцільний рай,
Бува, що біди переходять аж за край.
Та ми ідемо, незважаючи ні на що.
В житті у кожного всілякого було,
Але ми щиро віримо у світле майбуття,
Бо у минуле нам нема вже вороття.
Не зациклюйся ні на чому,
Вір в перемогу навіть на шляху крутому,
Ніколи не здавайся, як гірко б не прийшлося,
Бо надія завжди гріє, як би тяжко не довелося.
А ще чиясь любов – від Бога чи людей,
Вона тебе окрилить, хоч скільки б не було лютих ночей.
І підніме на боротьбу: нерівну і жорстоку,
Та відтепер вже твоє серце не буде одиноким…
4 грудня 2011 року
м. Івано-Франківськ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457331
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: Ліза Луківська