Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
Сьогодні усе для мене –
Весняного неба блакить
І навіть за кожну росинку
В душі моїй радістю снить.
Зріднились Карпати сині,
Вирує в душі водограй.
Живу у далекій країні
Та пташкою лину у рай.
Не меркне любов, не згасає,
Вкраїнського духу не вбить!
Чужого, як Він научаюсь,
Й свого не цураюсь любить.
І хай там... чи ворог чи зайда
Мене до кісток дорікне.
Я скажу йому відверто:
І у серці мій Край живе!
Жива Україна й калина, -
Там небо в зелених житах.
Мій Край, де я народилась
З молитвами на устах.
З коріння мого народу,
Із тисячі рідних облич.
Дай волю за цю нагороду
Де віра - там сила і клич.
«Бо ти на землі - людина,
І хочеш того чи ні» -
Одна в тебе рідна хатина,
Одна в світі - є Україна
На вибраній Богом землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457297
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА