золоте

а  хіба  хтось  сказав
"назовсім"
чи  може  сказав  
"навічно"  

ця  осінь  в  серце  мене  поранить
помру
і  воскресну  аж  в  січні

ти  панічно  боїшся  часу
він  тебе  старить,
зморшки  на  обличчі  виписує  каліграфічно

а  я  циклічно  істерю,
плачу,  клянуся,  
що  більш  не  піду,
багато  курю,  
марю  нездійсненним,
яке  наївно  вважаю  кращим.

ти  мене  рятував,  
коли  була  на  краю,
на  кінці  леза,
коли  бачив  як  безнадійно  програю,
що  не  втримаюсь.

згорю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457247
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: Birdy