Асфальт

Осіннє  останнє  опале  листя
Яке  пороги  не  жаліло
Замерзле  пожовкле  місто
Яке  віками  не  зеленіло

Холодні  розтоптані  тротуари
Змокші  під  дощем
І  давно  забуті  бульвари
Стали  просто  явищем

Асфальт  посів  місце  престолу
Топчуть  всі,  зате  головний
І  подих  холодного  ментолу
В  його  вустах  став  простий

Маршрутки  як  завжди  проїзджають
Перехожі  не  подадуть  вам  руку
Але  після  себе  залишають
Сум,  самотність  і  грязюку

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457225
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: Anna Goletiani