Подорожувати в просторі і часі
Вселенною, побачити усе:
Злечу туди на конику Пегасі –
Із швидкістю в змиг ока донесе.
Надсвітові простори в таїні побачу,
В захопленні вдивлюсь у зоряні міста.
Та до Землі любові я не втрачу,
Повернуся сюди, тримаючись хвоста
Мого провідника, словесного Пегаса.
Я повернусь, щоб Землю знов кохати,
щоб слухати Божественного Гласа,
в надії вірити, творити і страждати.
Не проміняю я свій час земний на далеч
Космічних просторів й незвідані світи.
Тут мій Ушомир, тут і древній Галич:
Дорогами життя ще тут іти.
Ще справи недокінчені,
Ще Слово лиш почалось;
Іще мій коник не заїзджений Пегас,
Лише тепер сама я починаюсь,
Господь дає народження у час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457097
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2013
автор: Едельвейс137