Знову слухаю музику наодинці
Як роблю це в дорозі й на зупинці
А ще від нудьги вмираю знову
Так хотів би почути твої очі
Почати все ж з тобою розмову
Вдень чи серед темної ночі
Немає насправді ніякої різниці
Побачити б радість в твоїх зіницях
Так хочу побачити як ти посміхаєшся
А ще відчути тепло ніжних долонь
Якщо б знав чому ти вагаєшся
То пройшов би й через вогонь
Щоб змінити все раз і назавжди
Але ж я не знаю причину
Ти тільки не покидай мене зажди
Я кохаю лиш тебе мою дівчину
Мені більше ніхто не треба
Скажи навіщо мені всі інші
Так… краще спитати у неба
Чи поставити знак питання у вірші
…?
26.05.2012
Х.Ч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457081
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2013
автор: Микита Баян