Дві берізки, дві сестриці,
Корінь в корінь на землиці.
Та одна золотокоса,
Друга зовсім безволоса.
Одна пишна та багата,
Друга бідна навіть в свято.
Одна взір людський милує,
Друга жалі в нім гаптує.
В серці так людськім завсіди:
Радість, смуток в нім - сусіди.
Коли сум - свіча без ґнота.
Коли радість - світла нота.
Завсіди - завжди ( у Франка зустрічається).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457065
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.10.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)