Ти пали, ти пали мене!
Обпікай вітром серце щораз!
Не згасай моє сонечко. Весело...
Забери життя згаєний час.
Де шукати?-дурне це питання,
Як забути?-навіщо цей хлам.
Душу вирвати — зникне бажання,
На кохання молитись Богам.
Холод щирий — найкраще зігріє,
Захистить, від байдужості скрізь.
Ти мовчи, бо тебе тут лише розуміє,
Мовчазна та хитка земна вісь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457028
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2013
автор: Антон Вальянос