Повертаючись каретою
у морок щоденності моєї,
що набула вигляду
десятих пустель
я зрозумів,
що ти забула цю книгу,
а я втік,
наче камінь,
що падає на дно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456997
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.10.2013
автор: Immortal