Холодно. Бентежно. Що ж, хай так.
А інакше… Боже, як інакше?!
Мавкою блукаю у листах,
Наче тінь, незримий мій Лукаше.
Слухала, як розганяв Морфей
Добрих ельфів з лісової пісні.
Ти питав: «Чи вірю я у фей?»
Ні, пробач, уже не вірю, дійсно…
Падав дощ. Я бачила – ти змок,
Чаю пив, щоб трішки відігрітись…
Мов п’янкий із шавлії вінок
Спогад мій ще досі пахне літом.
Доля вже зіграла – шах і мат,
Сотні мрій відірваних від світу.
Пломенівся дивний листопад
Почерком стривоженого вітру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456958
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2013
автор: Леся Shmigelska